Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 911/3370/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Продтовари-Т"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 19.01.2015 р.

у справі № 911/3370/14 господарського суду Київської області

за позовом Київського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Продтовари-Т"

про стягнення 98 000,00 грн.

за участю представників:

Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Левченко М.В.;

ТОВ "Продтовари-Т" - Штельмах А.А.;

в с т а н о в и л а :

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" та просило суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути 44 250,00 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач вчинив порушення, передбачене Законом України "Про захист економічної конкуренції", що встановлено у рішенні Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63 від 19.12.2013 р. Згідно ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач за вчинення вищезазначеного порушення має сплатити штраф, штраф вчасно сплачено не було, а отже, відповідач має сплатити пеню, вимога про стягнення якої заявлена позивачем (а.с.4-7, 44-47).

Відповідач у справі - ТОВ "Продтовари-Т" у запереченнях проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що штраф ним було сплачено (а.с.34-35).

Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2014 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.62-66).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що основне зобов'язання зі сплати штрафу виконано відповідачем в повному обсязі і строк прострочення складає 15 днів, таким простроченням не завдано позивачу жодних збитків, отже, є підстави для застосування п. 3 ст. 83 ГПК України та зменшення заявленої до стягнення пені на частину, яка підлягала сплаті за 15 днів фактичного прострочення, тобто на 11 250, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 09.10.2014 р. скасовано, позов задоволено повністю (а.с.104-110).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не виконав належним чином рішення позивача, відповідну суму штрафу сплатив невчасно, строк прострочення складає 59 днів, що є підставою для нарахування пені на підставі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". При цьому, до даних правовідносин положення п. 3 ст. 83 ГПК України не застосовуються.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просив її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права (а.с.120-123).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянуто справу № 787/65-р-02-07-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т", за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 19.12.2013 р. № 63.

За вказане порушення накладено штраф у розмірі 50 000,00 грн.

Супровідним листом від 23.12.2013 р. № 02-07/3353 позивач надіслав копію рішення відповідачу.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303708384987 копію рішення отримала уповноважена особа відповідача 15.01.2014 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органів Антимонопольного комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Однак, як зазначає позивач, відповідач штраф своєчасно та в повному обсязі не сплатив, що з огляду на норму ч.5. ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для нарахування відповідачу пені за весь період прострочення сплати штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення від 19.12.2013 р. № 63 відповідачем було оскаржено, але залишено без змін, суму штрафу - 50 000,00 грн. сплачено лише 01.08.2014 р., а тому, позивач просить стягнути також суму пені в розмірі 44 250,00 грн.

Позивач також вказує, що ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2014 р. за вищенаведеною позовною заявою було порушено провадження у справі № 910/5324/14 та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. у справі № 910/5324/14 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Продтовари-Т" відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 р. прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Продтовари-Т" на зазначене рішення та призначено розгляд справи на 09.07.2014 р. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 р. у справі № 910/5324/14 апеляційну скаргу ТОВ "Продтовари-Т" на рішення суду першої інстанції від 16.04.2014 р. залишено без задоволення.

Таким чином, позивач в розрахунку позову врахував періоди зупинення нарахування пені, протягом якого фактично здійснювався зазначений судовий розгляд чи перегляд від дня порушення провадження у справі до дня прийняття судового рішення, у суді апеляційної інстанції - від дня прийняття апеляційної скарги до дня прийняття постанови. Таким чином, за період з 28.03.2014 р. по 19.05.2014 р. та з 16.06.2014 р. по 09.07.2014 р. нарахування пені зупинялось.

З урахуванням викладеного, при зверненні до суду позивачем було заявлено до стягнення крім суми штрафу, також 48 000 грн. пені всього за 64 дні прострочення (по 05.08.2014 р. за вирахуванням наведених періодів зупинення нарахування пені).

01.08.2014 р. відповідачем було сплачено штраф у повному обсязі, у зв'язку з чим, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій уточнив період нарахування пені - по 31.07.2014 року, тобто за 59 днів прострочення і просить стягнути з відповідача 44 250 грн. пені, а також зменшив позовні вимоги на суму штрафу 50 000 грн., який сплачений відповідачем.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що початком оскарження рішення Антимонопольного комітету є звернення відповідача до господарського суду міста Києва 11.03.2014 р., тобто за сім днів до закінчення строку сплати штрафу, оскільки повторне звернення до суду після усунення недоліків відбулось відразу, строк оскарження не переривався, розгляд справи в суді першої інстанції закінчився винесенням рішення, яке не набрало законної сили, оскільки у встановлені чинним законодавством строки було оскаржене відповідачем до апеляційної інстанції. Апеляційний розгляд закінчився прийняттям Київським апеляційним господарським судом постанови від 09.07.2014 р. № 910/5324/14, і до відповідної дати додається строк, який не вичерпано відповідачем для добровільної сплати.

Тобто строк добровільної сплати з урахуванням періоду зупинення закінчився, згідно висновків суду першої інстанції, лише 16.07.2014 р. і прострочення до моменту сплати тривало 15 днів, за що нараховано 11 250,00 грн. пені.

Крім того, враховуючи що основне зобов'язання зі сплати штрафу виконано відповідачем в повному обсязі і строк прострочення є незначним, а також той факт, що таким простроченням не завдано позивачу жодних збитків, суд першої інстанції, застосувавши п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшив заявлену до стягнення пеню на частину, яка підлягала сплаті за 15 днів фактичного прострочення, тобто на 11 250,00 грн.

Такий висновок суду першої інстанції правомірно визнаний судом апеляційної інстанції необгрунтованим.

Так, згідно абз. 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Таким чином, нарахування пені зупиняється лише з 28.03.2014 р. (дата порушення провадження у справі № 910/5324/14 про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України) по 19.05.2014 р. (дата прийняття рішення у справі № 910/5324/14) та з 16.06.2014 р. (дата прийняття апеляційної скарги на рішення № 910/5324/14) по 09.07.2014 р. (дата винесення постанови за результатами перегляду рішення у справі № 910/5324/14).

Відтак, строк для нарахування пені за прострочення сплати штрафу з 18.03.2014 р. по 31.07.2014 р., враховуючи вищевказані строки зупинення нарахування пені, становить 59 днів, а сума пені складає 44 250,00 грн.

Крім того, Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис п. 3 ст. 83 ГПК, який передбачає право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню (Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Враховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про обгрунтованість позовних вимог правильний.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 р. немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 р. у справі № 911/3370/14 господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.